фальшивий

фальшивий
фальши́вый; (ненастоящий) подде́льный, (о документе, подписи) подло́жный; (необоснованный: вводящий в заблуждение) ло́жный; (содержащий в себе обман) лжи́вый; (неискренний; двуличный) притво́рный, лицеме́рный; (в противоположность естественному) иску́сственный

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». . 2008.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "фальшивий" в других словарях:

  • фальшивий — а, е. 1) Який являє собою підробку (про річ, продукт і т. ін.), виготовлену, сфабриковану з метою шахрайства. || Штучний, зроблений на зразок справжнього, натурального. 2) Який містить обман, уводить в обман. || Показний, несправжній. 3) Удаваний …   Український тлумачний словник

  • фальшивий — I (який являє собою підробку), підроблений, сфальшований, фальшований, підроний, липовий; фіктивний (перев. про документ); фальсифікований, сфальсифікований (який являє собою фальсифікат) II ▶ див. лицемірний, невиправданий, показний I, 2),… …   Словник синонімів української мови

  • фальшивий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • фалечний — фальшивий …   Лемківський Словничок

  • штучний — 1) ненатуральний, неприродний; суроґатний, фальшивий, несправжній (зроблений, виготовлений на кшталт природного, справжнього); синтетичний (одержаний хемічним синтезом) 2) (про поведінку, почуття, висловлювання тощо позбавлений природности,… …   Словник синонімів української мови

  • фальшивый — Немецкое – falchs. Латинское – falsus (ложный), fallere (лгать). Прилагательное «фальшивый», имеющее латинские корни, в русский язык пришло в начале XVIII в. из немецкого. Производные от данного прилагательного появились довольно поздно – в… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • Слюсарчук, Андрей Тихонович — Андрей Тихонович Слюсарчук Род деятельности: шоумен, доктор наук, профессор нейрохирургии (документы, свидетельствующие об этих титулах, имеют статус легальных в Украине, формально проведены и подтверждены МОН Украины. Правомерность их выдачи… …   Википедия

  • дистонація — ї, ж., муз. Термін, що означає фальшивий спів із тенденцією до підвищення …   Український тлумачний словник

  • кікс — у, ч. 1) Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. 2) Фальшивий тон під час виконання музичного твору …   Український тлумачний словник

  • кіксувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Завдавати невдалого удару у грі в більярд, коли кий, лише ковзнувши по кулі, сприсає. 2) Видавати фальшивий звук, тон під час виконання музичного твору …   Український тлумачний словник

  • козлетон — у, ч., ірон. Високий неприємний, фальшивий голос співака …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»